Славское Максим
Відпочинок у Славську Главная страница сайта Славско-Максим Контакты

Ресторан "Максим"

Жилье


Первый международный пленэр, пгт. Славско
2.10.07 - 14.10.07

номера        
цены, способы оплаты        
Дом Даниловых        
Усадьба п. Марии         

Другие услуги

Фотоальбом

зима в Карпатах        
весна в Карпатах        
лето в Карпатах        
осень в Карпатах        
пленэр в Славском        


Галерея живописи

Пленэр

осень 2007        
весна 2008        
осень 2008        
весна 2008        


Славское!

расписание         
движения поездов
        


Контакты

Участники пленэра Славское

Участники пленэра

Выступление академика Андрея Чебыкина, Президента Академии искусств Украины

Выступление академика Андрея Чебыкина, Президента Академии искусств Украины

Гости и участники пленэра

Гости и участники пленэра

       Участники пленэра:
    1. Батраков Владимир
    2. Билоус Орест
    3. Боднарук Василий
    4. Волков Даниил
    5. Гапон Игорь
    6. Голинчак Степан
    7. Гречин Михаил
    8. Демцю Михаил
    9. Дзиндра Ирина
   10. Дидык Иван
   11. Косар Орест
   12. Красеха Василий
   13. Копчак Юрий
   14. Копчак Вера
   15. Куцаченко Андрей
   16. Лемзяков Владимир
   17. Манюк Орест
   18. Николаевский Александр
   19. Парута Дмитрий
   20. Потапенко Алексей
   21. Слободян Анатолий
   22. Стогнут Виктор
   23. Фылыпив Игорь
   24. Ющак Роман
   25. Яворский Борис
   26. Ярема Зеновий


г. Львов
г. Львов
г. Львов
г. Ялта
г. Львов
г. Львов
смт. Славское
г. Львов
г. Львов
г. Ужгород
г. Львов
г. Ивано-Франковск
г. Трускавец
г. Трускавец
г. Киев
г. Киев
г. Львов
г. Трускавец
г. Львов
г. Ялта
г. Львов
г. Львов
США
г. Борислав
г. Львов
Казахстан

Перший міжнародний пленер живопису «Максим» у с. Славське під патронатом Львівської національної академії мистецтв належить до нових форм організації мистецького процесу, максимально наближеного до сучасного побуту. Ініціативу його проведення завдячуємо родині Ареф’євих, яка розуміє значення естетичного та інтелектуального чинників у формуванні нових стандартів відпочинку в українських Карпатах.

Персональний склад учасників дає підставу розглядати цей пленер як можливість зіставити різні авторські концепції сучасного малярського пейзажу. Частина художників є вже знаними на сьогодні авторами цілих тематичних (карпатських) циклів, володіючи глибоко індивідуалізованими методами відтворення самобутності гірських ландшафтів. Для інших учасників Карпати стануть першим сильним творчим переживанням, що, безсумнівно, знайде свій вираз у мистецтві.

Колекція творів, яка сформується після завершення роботи пленеру стане відчутним привнесенням у досвід сучасного українського образотворчого мистецтва, а гостина оселя Ареф’євих надалі зустрічатиме свої гостей естетично принадливими сюжетами картин, виконаних талановитими митцями.

Андрій Бокотей,
ректор Львівської національної академії мистецтв,
академік


Й досі перебуваю під прекрасним враженням від художнього пленеру, що відбувався нинішнього року у Славську Сколівського району на Прикарпатті.

Щороку в Україні проводиться чимало мистецьких заходів, проте пленери завжди лишаються надовго в пам’яті – найперше тією аурою в якій спілкуються художники, можливістю для обміну досвідом.

Художній пленер у Славську один із наймолодших в Україні, організований художниками Орестом Манюком, Орестом Косарем та Віктором Стогнутом вкупі з прекрасними меценатами – родиною Оксани і Дмитра Ареф’євих, людьми, які глибоко законі у мистецтво, живуть щирим бажанням робити більше задля збагачення культури свого краю.

Чудової, просто-таки чарівної осінньої пори численна міжнародна група художників милувалася казковою красою карпатського краю. Кожен з митців створив багато живописних полотен, познайомився з прекрасними людьми, їхнім самобутнім колоритним побутом. Підсумком цієї захоплюючої праці стала велика виставка створених на пленері творів.

Сподіваємось, що пленер у Славську стане традиційним і багато художників мріятимуть побувати тут і попрацювати. Щиро бажаємо, щоб Славський пленер став одним з найкращих в Україні і посів гідне місце у мистецькому світі.

Андрій Чебикін
Президент Академії мистецтв України,
академік


ЕТЮДИ ОСЕНІ

Новітнє мистецтво з його метаморфозами, пергаментними потрясіннями, експериментами та зосередженістю на внутрішньолюдській, екзистенційній проблематиці, здалося б, перервало золоту нитку гармонії поміж людиною і природою. Втім, перенасичений хаосом урбаністичного буття сучасний митець, як колись барбізонці й імпресіоністи, прагне своєрідної втечі від агресивної дійсності й деколи досягає цього у тиші пленеру. На відміну від своїх попередників-пленерістів, він знаходить у природі теми й інспірації, адекватні його світоглядним та художнім орієнтирам.

Поєднання понад півторастолітньої пленерної традиції з актуальною філософсько-етичною й естетичною проблематикою визначає креативний імпульс сучасного митця. Його розуміння пленеру коливається від самодостатньої цінності імпресіоністичного етюду до формальних, іноді суто абстрактно-колористичних рішень.

У пошуках свого Барбізону львівські митці вирушали у творчі мандри й віднаходили душевну рівновагу, красу й гармонію, врешті – творче натхнення – у сонячних краєвидах Італії і Криму, гірських ландшафтах Дземброні, Космача, Криво рівні, а то й зовсім поруч – у мальовничих околицях Львова. Віднедавна на інтелектуальній і мистецькій мапі України постав ще один центр пленерного живопису – селище Славську, що на Львівщині. Знаний і улюблений багатьма гірськолижний курорт у Карпатах претендуватиме тепер ще й на звання одного з осередків художньої культури. Принаймні таку амбітну й водночас благородну мету поставили перед собою організатори Першого міжнародного пленеру живопису «Максим», що пройшов восени 2007 року в Славську.

Ініціювали проведення та сформували артистичну концепцію пленеру львівські художники Орест Косар, Орест Манюк і Віктор Стогнут. Успішна реалізація цієї ініціативи відбулася завдяки ентузіазму і щедрій підтримці меценатів – подружжя Дмитра та Оксани Ареф’євих, гостина оселя яких дала прихисток понад двом десяткам митців-живописців. Так погідної осінньої пори у прикарпатському селищі вдалося зібрати доволі поважне мистецьке товариство. Художники які приїхали до Славську, представляли Ялту й Київ, Ужгород і, звичайно ж, Львів та Львівщину (Борислав, Трускавець). Присутність художника із США забезпечила пленеру статус міжнародного. Найчисленніше було представлено Львів. Недарма пленер відбувся під патронатом Львівської національної академії мистецтв, а серед його учасників виявилося чимало викладачів та студентів цього навчального закладу та Академії друкарства.

Слід відзначити як різний вік учасників пленеру, так і його широку географію. Крим представляли митці з Ялти Данило Волков та Олексій Потапенко, з Києва до Славська приїхали Андрій Куцаченко та Володимир Лемзяков, з Ужгорода – Іван Дідик, з Трускавця – подружжя Юрій та Віра Копчаки, а також Олександр Ніколаєвський, з Борислава – Роман Ющак. Мистецький «десант» зі Львова – Володимир Батраков, Орест Білоус, Василь Боднарчук, Ігор Гапон, Степан Голінчак, Соломія Даниляк, Михайло Демцю, Ірина Дзиндра, Орест Косар, Ігор Кметик, Орест Манюк, Марія Оліярник, Дмитро Парута, Анатолій Слободян, Віктор Стогнут, Борис Яворський – доповнили художники зі Славську Михайло Гречин та із США (м. Гертфорд) Ігор Филипів. Невимушеність і імпровізація, що, як відомо, є неодмінними атрибутами пленеру, сприяли творчості та експериментам. Поважний фаховий рівень продемонстрували кримські митці (Д. Волков, О. Потапенко), відзначившись передовсім високою культурою малярства, широтою, впевненістю й експресивністю живописного мазка та гармонійною палітрою фарб. Близьким до естетично-формальних принципів цих художників виявився творчий метод ряду львівських живописців, зокрема В. Стогнута, який в імпресіоністичних візіях пейзажу виявляє дещо стриманий колорит, а більше уваги приділяє багатству колористичних нюансів.

У живописних творах інших львівських митців (В.Батраков, В.Боднарчук, І.Гапон, С. Голінчак, О.Косар, І.Кметик, О.Манюк, А.Слободян, Б.Яворський) звучать мажорні, сміливі та яскраві колористичні акорди осені. Втім, і між цими митцями простежується суттєва відмінність як у стильовому, так і формально-пластичному вирішенні живописного полотна. В.Батраков вибудовує пейзаж за класичними канонами рівноваги взаємодоповнюючих кольорів. І.Гапон, О.Манюк, І.Кметик у мотивах гірського краєвиду шукають гармонію яскравих й приглушено-мінорних барв, вносячи подекуди інтенсивні кольорові акценти. Художники В.Боднарчук, О.Косар, А.Слободян, Б.Яворський будують пейзаж у декоративно-площинній манері, намагаються вловити методику і ритм барвистих плям чи то на дахах будиночків, чи на покрівлях церкви й дзвіниці, у кольоровому мерехтінні копиць сіна чи у яскравих шатах осінніх дерев.

Ритм ліній і кольорів є визначальним у живописних композиціях львів’янина М.Демця, художньому методу якого притаманний декоративізм. Цей майстер і на пленері залишається вірним собі, віддаючи перевагу яскраво-енергетичним барвам. Для нього мотив природи – радше тема для імпровізацій, кольорових та формальних експериментів. Ці ж принципи значною мірою визначають творче кредо Ю.Копчака (Трускавець), полотна якого насиченні експресією барв і фактури. Натомість живописні роботи В.Копчак захоплюють ліричністю й жіночністю колориту, особливо ті, у яких відображено закутини карпатського містечка.

А.Куцаченко та В.Лемзяков (Київ) продемонстрували не лише професіоналізм, а й різне розуміння та підхід до пленерного живопису. Перший у пейзажних імпровізація поєднує на полотні взаємодоповнюючі контрастні барви. Натомість в осінньому пейзажі чи натюрморті другого домінує споріднена жовто-гаряча гамма, що вочевидь засвідчує його майстерність колориста. Свіжістю сприйняття й імпровізації наповненні пастельні композиції І.Дідика (Ужгород), які, окрім візуально-барвистих ефектів, вражають ще й своєю технічною вправністю. Розмаїття фактур і яскравість кольорів, здається вихоплюють із чорного тла картону останні спалахи осіннього сонця.

Загальний мистецький рівень учасників пленеру виявився доволі високим, хоча, як завжди, не без винятків. Знаних і видатних художників об’єднала творча, доброзичлива атмосфера, а позитивне відчуття конкуренції пожвавлювало й водночас сприяло обміну художнім досвідом і майстерністю. Різноманітність естетичних й формально-пластичних уподобань митців передусім показано широкий діапазон стилів і методів, а також дало можливість співставити різні авторські концепції сучасного пейзажного малярства.

Прекрасне починання у Славську, сподіваємось, матиме своє продовження, збереже високий естетичний і фаховий рівень, а також сприятиме відродженню пленерного духу, надасть йому якісно нового імпульсу.

Тарас Стефанишин,
мистецтвознавець

На Харьковском телевидении

На Харьковском телевидении


       Более 50 работ 20 художников были представлены в
       Харьковской галерее «Маэстро».

«Cкарби Карпат» — так называется первая на Востоке страны выставка мастеров из западных областей. Среди них — участники первого международного пленэра «Максим», состоявшегося осенью 2007 г. в пос. Славское при поддержке Львовской Национальной академии искусств. В мае пройдет второй такой пленэр — на этот раз с участием харьковчан.


Не зимой единой

Профессионал своего дела, как правило, узкий специалист. Сапожник хорошо шьет сапоги, а портной одежду. И если у них нет заказов, то они голодают. Потому, что другой работы просто не умеют делать. Но это проблемы отдельно взятого человека. А что тогда говорить, когда узкая специализация у целого поселка. Отсутствие работы затрагивает тысячи граждан подобных населенных пунктов.

Славское, поселок, раскинувшийся в речной долине у самого гребня Карпат, давно хорошо известен как горнолыжный курорт. Легендарная гора Тростян ежегодно привлекает десятки тысяч своих поклонников. Говорят, что ее трассы одни из лучших в Европе. Когда наступает зима, почти все жители Славского заняты приемом туристов. Но ведь снег лежит максимум три четыре месяца в году. В остальное время работы практически нет.

Один из способов решения этой проблемы предложили Оксана и Дмитрий Арефьевы. Они, как и многие их соседи работают на приеме гостей. Однако, решили раздвинуть рамки обычного восприятия отдыха. Идея, как очень часто бывает, возникла совершенно спонтанно. Лет семь назад львовский художник Орест Косарь, гостивший у них, и очарованный красотой здешних мест предложил пригласить соратников по искусству. С тех пор подобные встречи стали регулярными. И как говорится, пошла молва. Результатом стал Первый международный пленэр живописи «Максим», проходивший на протяжении двух недель.

Кстати, традиция рисования на воздухе, а именно так почти дословно переводится этот термин, идет с Франции. И далеко не каждый мастер способен работать подобным образом. Поэтому, то что здесь собралось свыше двух десятков художников с Украины и даже дальнего зарубежья, выглядело особенно презентабельно. Отвечали за артистическую концепцию пленэра львовские художники Орест Косар, Орест Манюк и Виктор Стогнут. Кроме них город Льва представляли Владимир Батраков, Орест Билоус, Василий Боднарчук, Игорь Гапон, Степан Голинчак, Соломия Даниляк, Михаил Демцю, Ирина Дзиндра, Игорь Кметик, Дмитрий Парута, Анатолий Слободчан, Борис Яворский. Славское презентовал Михаил Гречин, с Ялты приехали Даниил Волков и Алексей Потапенко, из Киева Андрей Куцаченко и Владимир Лемзяков, из Ужгорода – Иван Дидык, из Трускавца – супруги Юрий и Вера Копчаки, а также Александр Николаевский, из Борислава – Роман Ющак. И, наконец, украинец с американского города Гертфорда Игорь Фылыпив. Ректор Львовской национальной академии искусств Андрей Бокотей, выступая на закрытии, особо подчеркнул, что пленэрное движение возрождается, получает новый импульс. Ведь как ни странно, на Львовщине не смотря на наличие мощной художественной школы, данное направление оказалось позабытым. А президент Академии искусств Украины Андрей Чебыкин прямо сказал, что сам не отказался бы принять участие в следующем славском пленэре.

Интересно было наблюдать за процессом работы художников. Каждое утро они расходились и разъезжались по понравившимся им местам. В одном случае это были далекие полонины, в другом живописные лесные лужайки. А зачастую мастера вообще устраивались среди сельских улиц и огородов. И тут же оказывались окруженными многочисленными зрителями. Люди бросали свои дела, чтобы понаблюдать, как рождаются шедевры. И особенно приятно было присутствие детей. Мало того, специально для них был проведен открытый урок.

Логическим завершением стал шикарный вернисаж. Залы ресторана «Максим» были заполнены многочисленными гостями, большинство из которых приехало специально, чтобы посмотреть и купить понравившиеся работы. А показать было что, ведь каждый художник ежедневно выдавал «на гора» как минимум одну две работы. Символично, что закрытие пленэра совпало не только с большим христианским праздником Покровы, но и с Международным днем художника.

Под звуки старого доброго джаза расходились гости. Расходились, чтобы собраться здесь же в следующем году. Ведь у меценатов четы Арефьевых грандиозные замыслы. В скором времени по результатам пленэра выйдет в свет каталог. А главное открытие художественной галереи. Так, что может быть, на наших глазах рождается новый культурный центр Украины. И потянутся сюда тысячи гостей, чтобы своими глазами увидеть, как рождается чудо.

31.10.2007
Станислав Власенко

Второй международный пленэр живописи «Максим»                   




      © Copyright 2008, slavsko-maxim.com Все права защищены